Гома Альона

І ЗНОВ ПРО КОРДОНИ: ЯК КАЗАТИ «НІ»?

 «Що про мене подумають? Мабуть, що я зла та невихована.  Я так не хочу сваритися, краще згодитись.»

Отакі та схожі думки приходять багатьом людям, які не можуть виставити свої кордони. І відчуття не кращі: серце замирає, руки починають тремтіти, підвищується тиск… Тільки б не сказати цього слова: «НІ»!

Навіть якщо жінкам за 40, вони все одно можуть з цим зштовхнутися.  Вони не можуть вільно виказувати свою думку, відказувати без почуття провини та брати чужу роботу на себе. Ці «хороші дівчата» взагалі вважають прояв злості та невдоволення чимось поганим. І виконують чужу роботу, вислуховують непотрібну інформацію, і витрачають свій час на зовсім неприємні для них речі. При цьому знов і знов звинувачують себе у безхребетності, а самооцінка їх падає і падає. 

Чому нам так важко відказувати?

Перша причина – виховання. Нас вчили бути завжди хорошими і зручними. Хороші дівчата не скупляться віддати свою ляльку он той дівчинці, відразу виконують усі накази дорослих.  Ми вже подорослішали, але страх, що нас не будуть любити, якщо ми будемо неслухняні, залишився. І намагаємось отримати любов та похвалу через безвідмовність.

Друга причина – страх самотності. Здається, що якщо ти комусь допомагаєш – ти потрібен. 

Що з цим робити?

  1.  Освідомити, що ми вже не малі діти, і ніхто нас  не накаже, в куток не поставить, соромити не буде.
  2.  Подумати, чи справді нам так важливо получити схвалення часто від зовсім чужих людей, або від людей, яких ми взагалі не поважаємо? Свої рідні та близькі, якраз навпаки, віднесуться до цього спокійно.  
  3. Почати практикувати. Спочатку потроху. Можна взяти собі за правило завжди в таких ситуаціях відповідати: «Я подумаю». І у вас буде час для того, щоб дійсно оцінити, бажаєте ви це робити, чи ні. І тоді  ви не опинитесь у стресовій ситуації, коли відповідь треба дати негайно, а сказати «ні» ще дуже страшно.

Є такий гарний вислів: «Коли ти хочеш сказати комусь «ні», але кажеш «так», то в цей час ти кажеш «ні» собі».

 

Ілюстрація до тексту: картина «Зв’язок», авторка Корнієнко Оксана.