Право бути собою

«Бути собою» – наразі ця тема стає популярною. Ну то й добре, оскільки це невід´ємне право людини – бути самим собою.
Єдине, про що треба пам´ятати, що це загальне поняття, а це означає, що кожен з нас вкладає в нього щось своє. Жодна людина не навчить нас бути собою (особливо, коли йому самому це заборонено). А якщо дозволено, то можна подарувати лекало, навести приклад, поставити завдання або запропонувати механізм, який допоможе розібратися в цьому, у праві бути самим собою. Це наче абетка, перші кроки, перші звуки, перші асоціації: – коли дивишся на себе у дзеркало і розумієш – це Я і ніхто інший.
Це мої руки,ноги, очі ,груди, це мої п´ять пальців, моя посмішка;
Це 1000 думок у моїй голові, і деякі я чую дуже чітко, а деякі пролітають миттю, і їх сенс губиться через швидкість;
Це моя палітра почуттів – там є чіткі кольори, є напівтони, а є градієнти, коли почуття змішані.
коли знаєш, що ти можеш бути схожим на когось з предків, погоджуватися з їх цінностями, а можу не бути схожим, і не погоджуватися – і але це теж –Я.
Коли знаєш, наскільки важливо знати свій родовід і сприймати його не ідеалізуючи, не соромлячись, не відмовляючись.
Знати відповідь на запитання: чого мене навчили батьки і чого я навчив себе сам
Це коли не страшно не тільки думати, а й робити по-своєму; коли подобається, як звучить Твоє  ім´я; коли не потрібно конкурувати, шматувати себе не тисячі частин, доводячи свою важливість, і витрачати свою енергію на те «як у них там»…
Це коли вмієш захоплюватися іншими образами й можеш їх приміряти, але розумієш, що тобі вони не пасують «не твій стиль, не то манто», але, незважаючи на це, можеш отримати естетичне задоволення, від краси іншого, його глибини, розмаїття почуттів і якості стиля.
Це коли ти можеш любити і не любити когось, коли сам обираєш з ким будувати стосунки і наскільки близькими вони будуть, а з ким їх не збудувати – це небезпечно, як для тебе, так і для іншого, тому краще розійтися, адже світ такий великий.
Це про вміння бути вдячним тому, хто тебе підтримав, щиро вдячним, а не тому , що «треба висівати…».
Це про повагу до рішення іншого, навіть якщо воно тобі не приємне, це про вміння завершувати стосунки, не обриваючи зв´язків, зберігаючи їх цінність у скарбничці свого досвіду.
Це про, коли ти можеш вивести на прогулянку свого внутрішнього «дракона», а оскільки він твій, то ти можеш з ним домовитися, і він не буде «жерти інших, спопеляючи їх ненавистю».
Це про те, що ти можеш модифікувати будь-яке лекало, перетворити будь-який шаблон і створити своє, істинне, особисте.
Це все про #бутисобою, #бутиважливим – це все #дозвіл#Жити

Ілюстрація до тексту: фото Ельвіра Дутова.