Масюк Тетяна

КІЛЬКА ПОРАД, ЯК ПРАВИЛЬНО НОСИТИ ЮВЕЛІРНІ ПРИКРАСИ 

Здавалося б, носити ювелірні прикраси можуть всі, в кого вони є. Але носити їх правильно, виглядаючи при цьому стильно, елегантно і доречно, вдається не всім. Сьогодні я із задоволенням розповім про ювелірний етикет та дам кілька порад, як обирати та гармонійно поєднувати прикраси для створення вишуканого образу. 

Ювелірний етикет – це аж ніяк не жорсткі обмеження в питаннях вибору прикрас. Це рекомендації, враховуючи які, ви завжди будете виглядати неперевершено. До речі, деякі правила з часом змінюються. Пам’ятаєте, ще зовсім недавно поєднувати золото зі сріблом вважалося чи не апогеєм несмаку. Сьогодні такий мікс не просто допустимий, це – тренд!  А от про «ювелірні гарнітури» (комплекти прикрас, до яких входять кольє, сережки, кільця та навіть брошки) слід забути. Принаймні не варто носити складові одного комплекту одночасно. А от якщо у вас є кілька комплектів, близьких за дизайном, не бійтеся взяти з одного, скажімо, сережки, а з іншого підвіску.     

Не знаєте, які прикраси пасуватимуть якому одягу? Згадайте правило протилежностей: з однотонними і стриманими предметами гардеробу носимо яскраві великі прикраси, а для різнокольорових строкатих нарядів підбираємо акуратні, мінімалістичні вироби. 

Для вибору прикрас суттєве значення має час доби. Вдень варто віддати перевагу простим, демократичним моделям. Екстравагантні ювелірні вироби з сапфірами, рубінами і смарагдами краще залишити для вечірніх виходів.

Прагнете універсальності? Зверніть увагу на так звані базові прикраси, які  можна носити не знімаючи. Наприклад, сережки-пусети, тонке кільце з мінімумом декоративних елементів або лаконічна підвіска на тонкому ланцюжку. Вони виглядатимуть доречно і на ранковій пробіжці, і в офісі, і в нічному клубі. 

Любителям універсальних рішень також можу порадити перли. У XIX столітті, коли ювелірний етикет забороняв носити вдень сяючі прикраси, перли стали порятунком для тогочасних модниць. 

На завершення хочу нагадати: мода мінлива, наздогнати її неможливо. Але незмінним завжди має залишатися почуття міри – тонка грань між кричущим і цікавим.

Ілюстрація до тексту: картина “Зимовий укроп”, авторка Корнієнко Оксана.