Ішкова Наталія

У МЕНЕ Є НЕДОЛІКИ

У мене є недоліки та асиметрії, я злопам´ятна, терпіти не можу критики, у мене дуже особливе почуття гумору… я імпульсивна. І про це я можу говорити відкрито, не стримуючи себе. Бо так – чесно. І це про близькість, та, що без купюр, де відверто. Це час, що ми були разом. Це такі таємниці таємничі. Дрібнички. Подія про щось з дитинства. Неможливо дізнатись про всі деталі з першого погляду і з першого поцілунку. Це круговерть з намистинок. І кожна зустріч – потрясіння. І завжди новий малюнок із розсипу різнокольорових камінців ніжності, тепла, розмов і поглядів, перепочинків і стогонів, щоб годувати один одного з рук та засинати в обіймах.
Близькість – це завжди реальність. Неможливо дізнатись з електронних листів, які у людини жести, коли вона говорить з начальником, або коли годує свою кішку. Близькість – це запах парфумів і потічок поту вздовж хребта, його недоречності і нитки, що зв´язують моє тіло у цьому місті з його душею у будь-якій частині світу. І все те саме з його тілом і моєю душею .
Близькість – це жити у різних містах, країнах чи континентах, але залишатися поруч. Це тони смс і фото, а при зустрічі , замість привіт – палкий поцілунок в аеропорту, на вокзалі і вдома. Людина крізь мене проходить. Вона для мене близька. І у мене є переваги. Я вмію слухати, слухати і підтримувати, я завжди співпричетна, тепла і ніжна. Я вмію годувати, чекати й любити. Я вмію давати прочухана (завжди по заслузі й відразу), а потім гладити, гладити… Близькість – це не про «шпілі-вілі», а про «жили-були».
Ось і все про стосунки. Як у левів.

 

Ілюстрація до тексту: фото Ельвіра Дутова.