ОНАЦКО НАТАЛІЯ

У 40-РІЧНИХ Є ГЛИБИНА

Та, котра дає ореол дива, тепла і справжності всьому, що вони роблять. До 40 ми встигли перехворіти, як вітрянкою, кількома кризами. Прожити стільки, щоб стати терпимішими до людей, спокійно приймати дивні ситуації і йти звідти, де «не свої» люди, місця, роботи, справи. Ось ця глибина, як витримка у хорошого вина, дає бажання і вміння насолоджуватися цим моментом.
Спроби вішати своє щастя на інших людей, партнера, хорошу роботу, речі і подорожі закінчилися. Щоб танцювати танго, потрібно відкрити серце. Рух йде з серця, і тільки потім включаються ноги. Щоб чути партнера і йти за ним – потрібно бути стійкою і тримати баланс самій. Цю стійкість дає вік. Ми знайшли щастя в собі. У своєму серці.
Тепер можна говорити «з живота». Знаєте, ця практика: хочеш передати суть – говори «з живота», хочеш, щоб твоя критика не дряпала людину і була конструктивною – говори поверхнево, «з горла». Ми вміємо змінювати голос і налаштування своєї промови.
Ми вміємо занурюватись в глибину речей і випливати з перлинами, які нанизуємо на своє намисто пізнання світу. Сутри-перлини. Свої правила життя.
Вік не терпить підробок. Зморшки надають цінності. Більше немає сенсу здаватися, а можна тільки бути. Немає сенсу сумувати про минуле, є сенс жити сьогоденням. Встигнути відчути момент. Коли сивого волосся стає більше, воно перетворюється в гриву хмар, відтіняючи сіру глибину очей. І в цей момент, коли перестаєш боятися віку і старості – тобі повертається твоя сила.
Коли мамі 40, дітям може бути 20, а може бути 2 – і те, і інше прекрасне по-своєму. Якщо 2 – цілуєш і не націлуєшся, любиш і не можеш налюбити. Якщо 20 – набагато більше часу для себе. В будь якому випадку, життя тільки починається – в кожній своїй точці.
Тіло все більш своє. Робиш собі відверту фотосесію – і нарешті перестаєш думати про неідеальність. Неідеальність – це сьогодення і реальність, ідеальне – ілюзорно.
Вік краси і вік щастя.

 

Ілюстрація до тексту: фото Ельвіра Дутова.